Дитячий розважально-пізнавальний журнал «Моє хобі», можливо допоможе вам знайти для себе нове захоплення!

     Чи знали ви, що в бібліотеці є не лише книги, а й чисельні журнали, які розкривають нові світи та надихають на відкриття?

     В нас є чим Вас зацікавити, є ідеї, які допоможуть розвинути креативність та вміння: В журналах зібрані ідеї та майстер-класи з різних видів рукоділля, різноманітні хобі, від малювання до ліплення та макраме! З цими журналами кожна дитина може створити щось дивовижне власноруч.

    Ці періодичні видання допоможуть дітям зрозуміти та полюбити навколишній світ, відкриваючи перед ними чудеса природи.

    Скласти букет з весняних квітів, прикрасити мозаїкою декоративну таріль – залюбки! Чому б не спробувати?

    Тож завітайте до нашої бібліотеки, а тут ми обов’язково знайдемо чим Вам зайнятися.

    Читайте! Читайте самі, читайте разом з нами!!! До нової зустрічі!!!

Зустрічаємо весну з красою!

     Весняні витинанки на вікнах – це чудовий спосіб додати бібліотеці затишку та гарного настрою. З першими квітами, пташками та метеликами – ці паперові дива ніби оживляють простір та наповнюють його весняною енергією.

     Створюємо власну казку весни на вікні.

Першоцвіти від дітей.

      Підсніжники – це перші квіти, які з’являються після зимових холодів і відповідно символізують початок весни, перемогу тепла над холодом і дарують надію на краще.

     Латинська назва підсніжника – «Galanthus» – «молочна квітка». Ця рослина відома ще з 1 тисячоліття, в середні віки її шанували як символ чистоти. Сьогодні підсніжники ростуть на багатьох територіях земної кулі, всього їх налічується близько 20 видів, але практично всі вони занесені до Червоних списків. Найпопулярніший вид – підсніжник білосніжний, а ще є грецький, візантійський, кавказький … Всі вони розрізняються за формою, забарвленням і навіть ароматом.

     А наші вихованці сьогодні на містерії мережива «Першоцвіти від дітей» робили такі, які квітнуть в них вдома.

     У різних країнах цю рослину називають по-різному. Англійці називають – сніжної краплею або сніжною сережкою, чехи – сніжинкою, німці – сніговим дзвіночком, а ми – підсніжником.

     Назва, ймовірно, з’явилася завдяки здатності цієї весняної рослини пробиватися з-під снігу і зацвітати з першими теплими променями сонця.

     Дякую працівникам дошкільного підрозділу за співпрацю, за спільне навчання дітей творити красу своїми руками.

   

Секрет щасливої дитини.

      Щороку 20 березня у світі відзначається Міжнародний день щастя. Це чудовий день, щоб нарешті з’ясувати, що означає щастя в нашому житті, як стати щасливим та зробити щасливими своїх близьких. Це час подумати, чи вміємо ми знаходити радість у маленьких моментах, цінувати прості життєві задоволення та оточувати себе позитивною енергією. І якщо нам і досі щось заважає це робити, нарешті позбутися цього, щоб навчитися бути щасливими.

     З своїми маленькими учасниками діючого клубу «Умілі рученятка» на майстер класі «Таємниця відкриття магічного світу» діти створили аплікацію щасливого моменту.

     У кожного своє формулювання цьому загадковому відчуттю. Але найголовніше, щоб це відчуття і надалі було невичерпним джерелом натхнення, гармонії та творчості.  

Творчість Ліни Костенко.

     18 березня в бібліотеці відбулося літературне знайомство «Колорити душі: поетичний світ Ліни Костенко». Захід був присвячений дню народження Ліни Костенко.

     «Перший мій учитель — родинне виховання,- писала Ліна,- воно було звичайним за житейськими мірками, але на рівні «вічних партитур»: як-не-як, батько знав 12 мов, вільно почувався в усіх науках, духовний досвід батьків, їх стоїцизм, загартований у пеклі випробувань, я засвоювала, переплавляла в собі змалку. Другий мій учитель — життя з безміром воєнних доріг, з щасливими і драматичними повоєнними роками».

      Поезія Ліни Костенко гортає сторінки. Людина — війна — пам’ять. Життєва конкретність, відстояна в душі поетеси, стала фундаментом для філософських роздумів про життя і смерть.

     Хтось мудрий сказав, що гуманність — це перш за все страждання небайдужого до чужої біди, до чужого болю серця, яке має стати поштовхом до співчуття, співпереживання, до дії. Отож рядки Ліни Костенко апелюють саме до нашої небайдужості.

     В приміщенні діє парад книг «На одному подиху з весною». Лірика Ліни Костенко шляхетна, інтелектуальна і високодуховна. Її поезія є класикою української літератури. Вона гарна своєю довершеністю. Нічого зайвого. І все сказано…

 

Совині історії

      Для поповнення бібліотечного фонду ми завжди беремо участь у різних книжкових розіграшах. Дуже приємно було побачити, що наша бібліотека до Всесвітнього дня письменника, а це було 3 березня, отримала в дар книгу Марії Солтис Смирнової «Совині історії» з автографом дитячої казкарки.

     Ця книга розрахована на дошкільнят та дітей молодшого шкільного віку. Вона про сов дослідників, сов рятівників та тих, хто рятує самих сов.

     Тож тепер маємо чим зацікавити маленьких читайликів.

День Державного гімну України.

   День Державного гімну – це нагадування про важливість національної ідентичності та єдності, а також свято унікальної культури та традицій України.
   Цього дня 1865 року в польському місті Перемишль вперше прозвучав твір композитора Михайла Вербицького на слова поета Павла Чубинського «Ще не вмерла Україна».

 

Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть…

     Такими словами розпочалася поетична вітальня «І знову прийшла Шевченкова весна», присвячена пам'яті великого поета, художника, філософа. Яка була проведена з наймолодшими користувачами нашої бібліотеки. До вірша автора була створена чудова робота, кольорова ілюстрація до твору, яка допомогла дітям краще зрозуміти зміст вірша та швидше запам'ятати його.

   Захід пройшов у теплій атмосфері  і ми переконані, що Шевченківські дні надовго запам’ятаються користувачам нашої бібліотеки. 

     Користувачі бібліотеки мали змогу, з допомогою книжкової виставки – контексту «Свіжим оком: Шевченко для сучасного читача», перегорнути сторінки життя Великого Кобзаря.

 

Сковорода в місті мудрості Захарполісі.

    Щиро дякуємо Благодійному фонду Дениса Парамонова за подаровану книгу до фонду нашої бібліотеки. Про видатного українського філософа Григорія Савича Сковороду.

    Книга докладно описує, яким був Харків у другій половині ХVIII ст., за доби, коли тут жив і відвідував це місто Григорій Савич Сковорода. У Харкові він мав друзів, приятелів, учнів, подовгу мешкав, спілкувався з колегами, знайомився з іноземцями, купував у місцевих крамничках папір і чорнило, гостював на вечірках. На очах Сковороди Харків розрісся з великої слободи до губернського міста, де здійснювалися освітні реформи, зростала кількість населення, зводилися нові кам’яні храми та будинки. Текс книги доповнений розмаїтим сучасним ілюстративним матеріалом, підготовленим спеціально для цього видання. З нього можна скласти добре уявлення про Харків часів великого філософа.

    Тож маємо тепер і ми унікально цікаву книгу для читача.