Шукати в цьому блозі

неділю, 28 лютого 2021 р.

«Мила серцю Україна – це земля яку ми бережемо»

   Природа – джерело краси, вона викликає в нас почуття радості, подиву. Природа – джерело доброти, піклування про неї, роблять людину добрішою. Будьте до неї, живої, уважнішими, вона вам обов’язково віддячить. Щоб зберегти природу, потрібно її знати і любити.

     Спілкування з природою просто дає нам радість. Чому? Мабуть тому що природа —  це невичерпне джерело краси, яка не може залишити байдужою навіть найчерствішу людину. Травинка, що вперто пробивається крізь сірий асфальт, громаддя гір, ширяння орла або політ бджоли, нічні співи солов'я або. вигин лебединої шиї, безодня нічного зоряного неба — все це несе в собі невичерпний заряд краси. І все це таке близьке і дороге людському серцю. І її потрібно берегти.

     Біликівська сільська бібліотека провела день інформації «Мила серцю Україна – це земля яку ми бережемо», на якому було проведено бесіду «Чисте довкілля на землі», упс запитання «Овочеве коло», хитро мудрі ухилянки «Екологи», екологічна рекламна пауза «Інспектор екологічних наук», та бліц турнір «Природа чарівниця». Бажаючі мають змогу ознайомитися з переглядом літератури «Давайте будемо все оберігати». Учні попрацювали з журналом «Джміль», щоб здобуті знання більш запам’яталися. І отримали велике задоволення над роботою з малюнками.





                                                 

      Бережіть природу! Давайте посадимо молоді деревця, посіємо квіти. Бережімо все красиве, що є навколо нас.

       Навіть найменша причетність кожного із Вас до збереження природи є і буде вагомою підтримкою життя на Планеті і сьогодні і в майбутньому.

                                                                        Наталія Ганженко.

                                           Практикантка Гадяцького фахового коледжу культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського.

 







суботу, 27 лютого 2021 р.

«Кращі друзі й помічники, розумні книги – словники».

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля... 

(М. Рильський) 

    Словники відіграють велику роль у сучасній культурі, у них відбиваються знання, накопичені суспільством протягом століть. Вони служать цілям опису і нормалізації мови, сприяють підвищенню правильності і виразності мови його носіїв. 

    Якщо ми хочемо бути грамотними, то насамперед повинні постійно звертатися до словників, довідників, енциклопедій. Вони потрібні всім - від наймолодших школярів до людей солідного віку. Це знаряддя, за допомогою якого ми вивчаємо та вдосконалюємо свою мову. Словники - універсальні інформаційні джерела для розуміння того чи іншого явища та найпевніша консультація щодо мовних норм. Словники бувають різні: перекладні, діалектні, граматичні, словники сполучуваності, ідеографічні, семантичні й асоціативні, історичні, лінгвокраїнознавчі, культурологічні, морфемні й словотворчі, зворотні, орфографічні, орфоепічні, синонімічні, словники антонімів, лінгвістичних термінів, іноземних слів, словники назв жителів, географічних назв, неологізмів, омонімів, паронімів, скорочень, епітетів, порівнянь, метафор, словники соціальних і професійних діалектів, мови письменників і окремих творів, довідники труднощів мови, словники термінологічні, тлумачні, топонімічні, етимологічні, фразеологічні, частотні. Одним словом їх дуже багато.   

        Біликівська сільська бібліотека провела для учнів 7 класу бібліотечний урок. Здобуті знання в коледжі я втілила в життя. Метою заходу було ознайомити учнів зі словниками як одним із видів довідкової літератури; удосконалити навички пошукової роботи, зорової пам’яті, зв’язного мовлення; виховувати любов і повагу до рідної мови та до читання довідкової літератури. Навчити учнів користуватися довідниками, енциклопедіями та словниками.

        Для них була підготовлена книжкова виставка «Словнички – розумнички», проведене опитування «Що ж цікаве я вже знаю», прозвучала інтерактивна розповідь «Величні книги, які все знають», відбулося знайомство з книгами «Не бійся заглядати у словник: це пишний сад, а не сумне провалля», обговорення «Словники різного типу», а на останок тестування «Словники я маю, та відповіді відгадаю».

      «Словник - інструмент пізнання світу». Ви знаєте яку велику роль в житті людини відіграє довідкова література. Вона допомагає знайти відповіді на хвилюючі запитання, зазирнути у світ нового, цікавого, до цих пір ще не звіданого. Тож запрошуємо до нашої бібліотеки, ми знайдемо для вас найкращу довідкову літературу.

                                                                            Наталія Ганженко.

                                        Практикантка Гадяцького фахового коледжу культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського.

 

четвер, 25 лютого 2021 р.

День окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

              

      26 лютого, в Україні вшановують сьому річницю окупації Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. 

     Сім  років тому в Криму сталися події, які принесли біду й нещастя мешканцям усього півострова – влада Російської Федерації окупувала автономію у складі України. Такі дії вважаються початком російської агресії на території нашої держави.

     Анексія Криму Росією, яка була спрямована на насильницьке протиправне відторгнення Кримської автономії та Севастополя від України та їх приєднання до Російської Федерації на правах суб'єктів Російської Федерації, була здійснена протягом лютого-березня 2014 року і закріплена Законом України .

    В приміщенні Біликівської сільської бібліотеки для користувачів була підготовлена книжково ілюстративна виставка «Крим — це особливий край, омитий морем та зігрітий сонцем».

     Боротьба за повернення Криму ‒ це боротьба проти свавілля. Крим був украдений Росією в України силовим шляхом. Його анексія ‒ перший прецедент у історії Європи з часів Другої світової війни і Україна, об`єднавши всі зусилля, зможе повернути півострів, доведучи, що Крим – це Батьківщина українців і кримськотатарського народу, які по праву є господарями своєї землі.

                                    Наталія Ганженко.

         Практикантка Гадяцького фахового коледжу культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського.

пʼятницю, 19 лютого 2021 р.

21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови.

 


Мова кожного народу

Неповторна і — своя;

 В ній гримлять громи в негоду,

В тиші — трелі солов’я.

На своїй природній мові

І потоки гомонять;

Зелен-клени у діброві

По-кленовому шумлять.

Солов’їну, барвінкову,

Колосисту — на віки —

Українську рідну мову

В дар мені дали батьки.

Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас,—

Бо ж єдина — так, як мати,—

Мова в кожного із нас!

 

Любов Забашта

      Любов до нашої неосяжної землі починається з любові до маленької батьківщини, до рідної української мови. Мова приховує в собі багато таємниць. І лише той, хто її вивчає, може знайти, зрозуміти і розкрити ці таємниці.  Надзвичайно багата наша українська мова. А скільки у мові є чарівних слів, від яких тепліє на серці, коли їх чуєш і промовляєш сам.

      Мова потребує постійного, повсякденного піклування. Кожен із нас повинен оберігати рідне слово. Будьмо небайдужі – ось тоді мова житиме.

      Наша рідна мова – українська. Нею розмовляли наші батьки і прадіди, нею тепер розмовляємо ми. Шануймо і вивчаймо українську мову, думаймо і пишім нею, плекаймо для наступних поколінь.

       Багато є у світі таємниць, і одна з найбільших – мова! Українська мова! Ти з гомону полів, лісів і морів, переткана калиною і барвінком, від зорі й місяця народжена. Кожен день дає нам урок пізнання. Завжди і скрізь наш учитель - мова. Мово рідна! В тобі – неосяжна душа народу, його щирість і щедрість, радощі і печалі, труд і безсмертя.

       Біликівська сільська бібліотека провела для учнів 4 класу літературну головоломку «Як річка з роду, і до роду, так мова з’єднує народ». Здобуті навички в коледжі втілила в практику. Діти знають багато українських віршів та приказок.


       Для створення деревця вражень були створені листочки. Діти ознайомилися із створенням цього свята. Провели цікаву та змістовну бесіду. Підібрали собі книгу для гарного читання.. 

        Всі бажаючі можуть ознайомитися з книжковою виставкою, яка діє в нашій бібліотеці. Тематика виставки допомагає виховувати почуття любові до рідної мови, піклуватися про неї, захищати, розкривати для себе її велич й могутню силу.

       Маймо сміливість серцем і душею впевнено сказати «Ми – українці!» хай усіх нас єднає належність до великого народу. Плекаймо всі разом ту мову, яка дісталася нам у спадок від наших пращурів.

                                                       Наталія Ганженко. 

                                Практикантка Гадяцького фахового коледжу культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського.

четвер, 18 лютого 2021 р.

День захисту морських ссавців.

     Щорічно 19 лютого світова екологічна спільнота відзначає День захисту морських ссавців. Ця екологічна дата вважається днем захисту не лише китів, але й усіх морських ссавців і різних інших живих істот, що мешкають в морях і океанах нашої планети. Цей День був заснований у 1986 році, коли набув чинності мораторій на китовий промисел, введений Міжнародною китовою комісією.  Морські ссавці живуть у водному середовищі, але при цьому дихають легенями та вигодовують малят молоком. Їхній інтелект за складністю прирівнюють до людських емоційних і соціальних здібностей. Дельфіни навчаються значно легше, ніж собаки, кити володіють коштовною амброю (коштовною воскоподібною речовиною), яку застосовують у парфумерії, а також китовим вусом, з якого виготовляють меблі та гравюри. Саме тому морські тварини потерпають від нещадного винищення браконьєрами або повільно помирають у хлорованих тюрмах.

     Зараз на планеті залишилося 119 видів морських ссавців. Найбільш рідкісним видом морського ссавця є нарвал. Ця унікальна тварина, схожа на єдинорога, мешкає в холодних арктичних водах. Насправді рогом є видозмінений лівий передній порожнистий зуб, який важить близько 10 кг. Нарвал занесений до Міжнародної Червоної книги. Він дуже вразливий до змін клімату та забруднення довкілля.

    Також під загрозою зникнення південні кити, які мешкають у Південному океані. Через повільне пересування, схильність плавати недалеко від берегів і високий вміст підшкірного жиру ссавці є бажаною здобиччю китобоїв. Тварини нерідко гинуть від смертельних ударів суден та потрапляння в риболовні сіті.

     В приміщенні Біликівської сільської бібліотеки до дня захисту морських ссавців оформлена книжкова-фото виставка «Наші друзі морської фауни».

     І, як вінці творіння і царі природи, зобов’язані пам’ятати про тих, з ким ділимо цю планету. Зобов’язані любити, берегти і пам’ятати.

                                                                       Наталія Ганженко.

                        Практикантка Гадяцького фахового коледжу культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського

Герої які загинули за Україну, воїни небесної сотні.

 

Майдан став символом боротьби, символом утвердження прагнень до європейських цінностей у споконвічно європейській державі.

І за цю боротьбу, за нашу за вами свободу й оновлення країни заплачено страшну ціну: своє життя віддали найкращі. І більшість з них молоді, сильні. Ті, що лише починав жити. І сьогодні ми вшановуємо тих мужніх, незламних українців та їхніх побратимів інших національностей, чиї душі уже на небесах.

Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь,за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей. 

Біликівська сільська бібліотека провела для своїх відвідувачів віче-реквієм « Живим уклін – загиблим слава». Для користувачів нашої бібліотеки на протязі місяця діє книжкова виставка – пам’ять «Майдан. Революція гідності».

  Будьмо ж гідними великої слави героїв України, які твердо вірили, діяли, знали: Українська нація народилася тоді, коли в її обороні впала перша крапля червоної української крові на чорну українську землю. Українська нація існуватиме доти, доки хоча б один українець буде готовий покласти своє життя в її обороні. 

Слава Україні! 

                                                         Наталія Ганженко.

                       Практикантка Гадяцького фахового коледжу культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського

До 150 - річчя від дня народження Лесі Українки.

 

    25 лютого 2021 року виповнюється 150 років з дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки) - видатної української письменниці та громадського діяча, однієї з центральних постатей національної культури.

       Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу геніальна поетеса Леся Українка. Хоч і не з такої вже далекої минувшини, проте все одно наче крізь серпанок легендарності проступає до нас її образ, образ ніжний і чистий.

       Як писала поетеса, людина завжди може знайти в собі сили, з будь-якої прірви свого падіння піднятися на височінь людського духу – через страждання, через усвідомлення своєї  недосконалості, через самопізнання і добротворення. Пройшовши через це, вона стає мудрою, бо пізнає смисл свого буття.  

       А якщо й загине, то краплинка мудрості придбана у цій боротьбі, залишається людям.

 В Біликівській сільській бібліотеці було проведено бібліографічний огляд, присвячений Дню народження геніальної поетеси Лесі Українки. Здобуті навички в коледжі я  втілила в життя. Також для користувачів була організована книжкова виставка 

«Леся Українка провісниця світанків голубих».

       Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу людина, що її ім’я – Леся Українка. Її образ ніжний і чистий, майже ніколи – веселий, частіше – в задумі чи смутку, її поезія і її слово.

                                                       Наталія Ганженко.

                      Практикантка Гадяцького фахового коледжу культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського.





вівторок, 16 лютого 2021 р.

Складова українського буття.

     19 лютого 1992 р. Верховна Рада ухвалила постанову «Про Державний Герб України», якою затвердила Малий Герб у вигляді золотого тризуба на синьому полі. Тризуб, як знак Київської держави Володимира Великого, насамперед символізує безперервність тривалого історичного розвитку українського народу.

     Розбудова держави завжди була справою складною і відповідальною. Її неможливо здійснювати без міцного духовного підгрунття. Шанобливе ставлення до державних символів, виховання патріотичних почуттів і гордості за власну країну є крихітною але дуже важливою сходинкою в закладенні духовних основ державності.

     З метою виховання, поваги та патріотичних почуттів до державного символу України - Герба, Біликівська сільська бібліотека підготувала історичну виставку «Історія джерела української символіки».

     Знак графічно красивий, лаконічний, самобутній – а головне стародавній, – Тризуб фактично легітимізовує історичний зв’язок модерної України із Київською Руссю.

І цього цілком досить.

                                                       Наталія Ганженко.

                                 Практикантка Гадяцького фахового коледжу культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського

 

понеділок, 15 лютого 2021 р.

З святом Стрітення Господнього!


15 лютого християнська Церква вшановує урочистим Богослужінням одне з найбільших свят – Стрітення Господнє. Відзначають його в пам’ять про те, як Свята Діва Марія принесла до Єрусалимського Храму Ісуса Христа на 40-й день після народження.
За народними повір’ями цього дня Зима зустрічається з Весною. 


     У день Стрітення Господнього хочу відправити вам добрі побажання любові та яскравого світла надії в життя, поваги і щирих почуттів душі, здоров'я всім близьким і невичерпних сил. Хай Бог завжди охороняє вас від бід!

                                   Наталія Ганженко.

                         Практикантка Гадяцького фахового коледжу культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського.


неділю, 14 лютого 2021 р.

 

Бібліографічний огляд літератури «Поетичні хвилинки на радість дитинки»

 Моя біографія друзі, 

Сягає в далекі ті дні,

Коли мене бусол на лузі

Підкинув батькам на весні.

Та й досі я згадую завше,

Що послугу він не малу

Зробив немовляті,

                                                             Обравши село Курмани і Сулу.                                                       

     У селі Курманах, що стоїть при зачарованій Сулі, на межі Полтавщини і Слобожанщини (тепер це Сумщина) в родині Григорія Білоуса 24 квітня 1920 року народився хлопчик Дмитрик. Він був десятою дитиною в селянській сім’ї. В родині шанували слово. Книжки в домі оточували Дмитрика з раннього дитинства.

     Навчався в семінарії та на робітфаці, водночас працюючи на електрозаводі, а також у Харківській дитячій трудовій комуні, якою керував Антон Макаренко. Після її закінчення Дмитро Білоус вступає на філологічній факультет Харківського університету.

     Навчання перервала війна. І Дмитро, закінчивши три курси філфаку, йде добровольцем на фронт. Далі – тяжке поранення, тривале лікування, робота в радіокомітеті у відділі мовлення для партизанів України.

     Після війни Дмитро Григорович закінчує Київський державний університет імені Т.Г. Шевченка. І вже в 1948 році виходить його перша книжка гумористичних та сатиричних віршів « Осколочним». Здавалося, що  Дмитро Білоус знайшов у літературі своє амплуа поета-сатирика. Але обдарування митця виявилося більш широким. Уже у зрілому віці він починає писати для дітей. Зарекомендував себе перекладачем з болгарської, білоруської, литовської, польської, азербайджанської, вірменської мов, майстром слова, лінгвістом, теоретиком, літературознавцем і видавцем.

     Помер Дмитро Григорович Білоус 12 жовтня 2004 року в місті Києві. Поховано письменника на Байковому кладовищі.        

     Найбільшу славу принесла Дмитру Білоусу збірка «Диво калинове», що вийшли в 1988 році. А в 1990 році вона була відзначена Державною премією України імені Т. Г. Шевченка. Чому автор так назвав книжку? Ось відповідь поета: «Чому така назва? А виникла вона з пісенності нашого слова. Спочатку написався вірш про рідну мову. Коли писав його, перед очима стояла червона калина, яку мати посадила під вікном і вишила на рушнику. Звідки рядки: « Ти наше диво калинове, кохана українська мово». Постав образ калинового дива, і я подумав: оце ж і є назва книжки»…              

     «Чари барвінкові» - друга книжка поета про чарівність і секрети української мови, що побачила світ у 1994 році. Вона адресована, головним чином, школярам. Вірші, крутиголовки, скоромовки, загадки, шаради, смішинки – все однаково успішно працює на головне: захопити, зачарувати, полонити юного читача багатством і милозвучністю української мови: « В джерелах слова – душі криниця, а рідна мова – як чарівниця». В 1996 році вона відзначена літературною премією імені Лесі Українки.              

     Збірка Дмитра Г. Білоуса « За Україну молюся», видана в 2000 році видавництвом «Веселка», продовжила тему любові до рідної мови, поваги до предковічних звичаїв і традицій українців, дива рідномовної молитви і чар прадавніх свят. Твори збірки одразу стали улюбленими. Книга відзначена премією імені Олени Пчілки.

     Важливо дітей привчати до позакласного читання, тому потрібно вдало підібрати книги для них. Дмитро Білоус багато писав для дітей - вірші, крутиголовки, скоромовки, загадки, шаради, смішинки ось що ми знайшли для себе. Кожному ми знайшли книгу до душі.


       З захопленням вони декламували вірші, розглядали малюнки, знайомилися з творчістю поета з книжкової виставки «Чарівний світ книжковий». Завдяки набутим навичкам в коледжі я зуміла зацікавити учнів цією літературою. Приємно  коли користувачі хочуть проводити з нами і ще заходи. Обов’язково втілимо це в життя.

                     Наталія Ганженко.

        Практикантка Гадяцького фахового коледжу культури ім. І.П. Котляревського.

«Афганістан то біль і смуток, чиєсь обірване життя»

 


                                                           Заплакало небо дощами…

 Біль і туга зійшлися  клином.

Свистіли кулі над Афганом,

Прощається мати із сином.

Котилися сльози рікою,

Ще б жити – та віку немає,

Лишилась невістка вдовою

Й онучка за батька питає.

Прощається мати із сином…

Прощаються гори й долини,

І більшого горя немає –

Як жити самій без дитини?

Лиш чорна хустина. Німа домовина…

«Прости», - ледь шепоче вустами.

Та чорна хустина – то туга за сином,

Заплакало небо дощами…

     Війна – це не тільки бої, героїзм і подвиг. Це важкі людські страждання, нелюдські випробування, це смерть багатьох людей. Війна – це горе не однієї людини, а цілого періоду. Війна закінчилася. Багато молодих воїнів-інтернаціоналістів були нагороджені орденами і медалями, але найвищою нагородою для тих, хто уцілів, є життя.

     За довгих 10 років цієї війни на цвинтарях з’явилося багато свіжих могил з фотографіями юних облич. Останки загиблих воїнів привозили в оцинкованих гробах. І не було у батьків упевненості в тому, ховають вони свого сина чи когось іншого… І ще довго ятритимуть душу запитання без відповіді. Навіть на могильних плитах довго забороняли писати справжню причину загибелі. Не забудеться це горе, не відболить іще кілька поколінь.

     В приміщенні Біликівської сільської бібліотеки організовано виставку документів «Від подвигу століть до сьогодення». На яких представлена інформація тих років коли відбувалася ця трагедія.

     Давайте ж і ми з вами будемо пам’ятати, виявлятимемо розуміння до тих, хто пройшов через війну, і для кого вона триває досі. У спогадах, снах і думках. Вони цього заслуговують.

                                         Наталія Ганжеко.

                                                    Практикантка Гадяцького фахового коледжу культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського

Дякуємо за подаровану книгу.

 

     Біликівська сільська бібліотека щиро дякує Національному Демократичному Інституту та Благодійному Фондові «Бібліотечна країна» за безкоштовну книгу нашій бібліотеці «Це зробила вона».

     «Це зробила вона» - важлива віха на шляху подолання гендерних стереотипів в Україні. Для багатьох ця книжка стане відкриттям. Адже вона розповідає про жінок, які в «чоловічому світі» зуміли досягти неперевершених результатів, здійснити проривні зміни, зробити значні внески в науку, культуру, громадське життя. А головне – ця книжка про жінок, які повірили в себе. У свою винятковість, свою силу, свою життєву місію. Таким жінкам пасує висловлювання «Не скажу, що мені пощастило. Просто я на це заслужила»

     Щиро дякуємо за подаровану  книгу і надалі зичимо творчого натхнення.

                                  Наталія Ганженко.

Практикантка Гадяцького фахового коледжу культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського.

 

Живий плач мертвої зони.

     26 квітня 1986 року. Була весна – квітуча, напоєна запахами землі й нового життя. Ніхто не здогадувався, що ця весна назавжди чорними...