При станції Крути їх 300 лягло.

При станції Крути їх 300 лягло.

   

             29 січня – День пам’яті героїв Крут – саме там, у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу. Тоді на захист молодої Української Республіки виступили 300 зовсім юних добровольців з числа студентів київських вузів та бійців вільного козацтва. Багато років ці трагічні події просто замовчували. І тільки в 2006 році на місці загибелі героїв Крут було встановлено пам’ятник, який став ще одним символом нескореного духу української нації. А ці крилаті рядки славетного поета Павла Тичини можуть слугувати і тепер гаслом повсталої України.

  Я єсть народ, якого правди сила   

 ніким звойована ще не була.       

  яка біда мене, яка чума косила!                                                                                                  
 – а сила знову розцвіла                                                                                                                   Щоб жить – ні в кого права не питаюсь.   
 Щоб жить – я всі кайдани розірву.  

 Я стверджуюсь, я утверджуюсь, бо я живу!

            Годину пам’яті «При станції Крути їх 300 лягло», для учнів 7 класу Біликівського Навчально Виховного Комплексу, провели класний керівник Хаян Тамара Іванівна та сільський бібліотекар Ганженко Наталія Іванівна,  яка підготувала для дітей розповідь про бій під Крутами,що був епізодом збройного конфлікту між Українською Народною Республікою та радянською Росією. Відвідувачі масового заходу мали змогу познайомитися з виставкою - вшануванням «Червоніє сніг на полі де пролилась кров героїв» де висвітлювалася література про трагедію, внаслідок якої загинув цілий студентський Курінь.

 Для учнів була представлена мультимедійна презентація «300 їх як цвіт рясний, весняний в снігових заметах залягло».

 З великою білллю, що поглинає серце, ми прослухали в пісні «Пам’яті героїв Крут» групи Сурми Звитяги. Хвилиною мовчання була вшанована пам’ять героїв.

            Вони студенти, курсанти, школярі – виявилися у своєму патріотизмові вище за класові інтереси і , коли постала потреба, без вагань віддали молоде життя в ім’я волі свого народу. У масштабах всесвітньої історії ця битва, може й незначна. Проте вона – символ нескореного духу нашої нації.

Наталія Ганженко, бібліотекар Біликівської сільської бібліотеки – філіалу.