Чорнобильський вітер по-душах мете,
Чорнобильський пил на роки опадає,
Годинник життя безупинно іде ...
Лиш пам’ять,
лиш пам’ять усе пам’ятає.
Олена Матушек.
1986 рік – аварія на Чорнобильській АЕС назавжди
залишиться в наших серцях вічним болем. Наслідки аварії страшні. Це мільйони
людей, які постраждали від радіації. Виведена з господарського обігу частина
території України під назвою «зона відчуження» – це сільськогосподарські землі,
лісові масиви та водоймища. Зона відчуження – злочинна, мертва зона. Для когось
це можливо і «зона відчуження», а для нас це Батьківщина. Це відірваний від
України і змордований край. Це наша зона Національної трагедії.
Важко знати,
що на твоїй з діда-прадіда землі не можна жити. Дорога, що веде в нікуди...
Спорожнілі будинки з розбитими вікнами вдивляються у вічі, душу, в саме серце,
наче вони кричать і благають про допомогу. Скажений вітер шугає порожніми
квартирами, риплять незачинені двері. Холодом віє пустка... Жодної живої душі,
а на підвіконні залишена дитиною лялька. Вона, як згадка про щасливе
минуле, як надія на добре майбутнє, як доказ страшного сьогодення.
Дорога в
нікуди... Точніше, вона в Чорнобиль, але вона не має вороття. Чорнобиль...
Раніше це слово асоціювалося зі спокоєм і красою, а тепер - зі смертю,
скаліченими долями, з табличками біля криниці: "Пити воду –
заборонено".
Тридцять три
роки тому, 26 квітня о першій годині 26 хвилин на Четвертому енергоблоці
Чорнобильської атомної електростанції сталася катастрофа, яка з острахом
сколихнула всю планету.
У ці дні ми
привертаємо увагу, як української так і світової громадськості, до страждань
людей, які зазнали і продовжують зазнавати дії радіації. Доземно схиляємося в
подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії. Перед живими.
На сьогоднішній
зустрічі працівники Біликівської сільської бібліотеки – філіалу і будинку
культури привітали своїх односельців, ліквідаторів аварії Чорнобильської АЕС.
Котрі вижили в тому страшному пеклі. В селі Білики проживає п’ять ліквідаторів:
Бондаренко Дмитро Борисович,
Іванченко Анатолій Олексійович, з поважної причини не зміг сфотографуватися.
Лябах Анатолій
Сергійович,
Назаренко Володимир Олексійович,
Яценко Василь Дмитрович.
Побажали
насам перед міцного здоров’я, сімейного
затишку, та довгих років життя. В приміщенні бібліотеки організована виставка
- реквієм «Земля хоч і згорьована та не
вмируща».
Проходять роки
після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов’язаних із
скорботним часом ядерного апокаліпсиса. Чорнобильська біда надовго залишиться у
нашій пам’яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо
її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, перед пам’яттю померлих
схиляємо голови.
Хай залишиться у
минулому й ніколи не повториться жах
чорнобильської катастрофи. А пам'ять про ті події навчить нас цінувати мир,
спокій і процвітання.
Наталія
Ганженко.
Бібліотекар
Біликівської сільської бібліотеки – філіалу.