«Я син свого народу» - до 85 річчя від дня народження Василя Симоненка.

          

Свій шлях у всіх колись кінчається,
І майже кожному до ніг кладуть вінки.
Одні жили, помруть і забуваються
А інші, пам’ять залишають на віки.

       Легко та просто називати себе сином народу, важко й далеко не кожному випадає щастя бути достойним цього високого імені. Легко й просто говорити про свою любов до України, важко й не кожному вдається справді її любити.

      Симоненка дорога важка, трагічна й коротка, але славна і склалася так, що й зараз, коли вже немає серед нас Василя Симоненка, далеко не всі знають кого ми втратили. Симоненкова трагічна доля і поезія – це слово правди і чесності, приклад патріотизму і вірності Україні. Світло його творчості надихатиме ще не одне покоління справжніх українців жити і працювати заради своєї держави, як це робив Василь Симоненко.

     Василь Симоненко прожив неповних 29 літ, із них на літературну творчість разом з початківством припадає 10. За життя поета вийшла лише одна збірка -“Тиша і грім”, друга побачила світ тільки після його смерті. Олесь Гончар назвав поета “витязем молодої української поезії”. Він помітив у його творах шевченківські інтонації. Вірші поета переписували, їх розповсюджували по всій Україні. Життєва дорога Василя Симоненка коротка і трагічна.

    Вона починається у селі Біївці на Лубенщині Полтавської області. Над Удаєм-рікою стоїть старенька селянська хата, де 8 січня 1935 року народився майбутній український поет Василь Симоненко. Ця хата, яка збереглася до наших днів, будила найтепліші згадки у поета:
Ти приймала і щастя, і лихо,
Поважала мій труд і піт,
Із-під сірої теплої стріхи
Ти дивилася жадібно в світ.

          Тепер ця хата славнозвісна. Тут розташований сільський музей Василя  Симоненка.

     «Іду до Вас із забуття воскреслий» – ці слова Василя Симоненка ми вибрали для назви літературно поетичної години, який провели  сьогодні в Біликівській сільській бібліотеці – філіалі спільно з працівниками будинку культури  і присвятили його 85-літтю від дня народження Василя Симоненка – письменника, журналіста, вірного сина України.

Учні були ознайомлені з біографією поета. Декламували вірші із книги «Я для тебе горів український народе». Відбулася мультимедійна презентація «Лебеді материнства».

Для відвідувачів бібліотеки оформлена книжкова виставка «Я воскрес, щоб із вами жити».

«Народ мій є! Народ мій завжди буде!
Поки живий він буде – житиму і я»
То ж візьмімо з собою на життєві дороги полум’яні і величні поетові слова і несімо гордо прапор Пам’яті про Василя Симоненка в рідній його Україні.

                                                           Наталія Ганженко.

                                           Бібліотекар Біликівської сільської бібліотеки – філіалу.