21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови.

 

Мова кожного народу

Неповторна і — своя;

 В ній гримлять громи в негоду,

В тиші — трелі солов’я.

На своїй природній мові

І потоки гомонять;

Зелен-клени у діброві

По-кленовому шумлять.

Солов’їну, барвінкову,

Колосисту — на віки —

Українську рідну мову

В дар мені дали батьки.

Берегти її, плекати

Буду всюди й повсякчас,—

Бо ж єдина — так, як мати,—

Мова в кожного із нас!

 

Любов Забашта

      Любов до нашої неосяжної землі починається з любові до маленької батьківщини, до рідної української мови. Мова приховує в собі багато таємниць. І лише той, хто її вивчає, може знайти, зрозуміти і розкрити ці таємниці.  Надзвичайно багата наша українська мова. А скільки у мові є чарівних слів, від яких тепліє на серці, коли їх чуєш і промовляєш сам.

      Мова потребує постійного, повсякденного піклування. Кожен із нас повинен оберігати рідне слово. Будьмо небайдужі – ось тоді мова житиме.

      Наша рідна мова – українська. Нею розмовляли наші батьки і прадіди, нею тепер розмовляємо ми. Шануймо і вивчаймо українську мову, думаймо і пишім нею, плекаймо для наступних поколінь.

       Багато є у світі таємниць, і одна з найбільших – мова! Українська мова! Ти з гомону полів, лісів і морів, переткана калиною і барвінком, від зорі й місяця народжена. Кожен день дає нам урок пізнання. Завжди і скрізь наш учитель - мова. Мово рідна! В тобі – неосяжна душа народу, його щирість і щедрість, радощі і печалі, труд і безсмертя.

       Біликівська сільська бібліотека провела для учнів 4 класу літературну головоломку «Як річка з роду, і до роду, так мова з’єднує народ». Здобуті навички в коледжі втілила в практику. Діти знають багато українських віршів та приказок.

       Для створення деревця вражень були створені листочки. Діти ознайомилися із створенням цього свята. Провели цікаву та змістовну бесіду. Підібрали собі книгу для гарного читання.. 

        Всі бажаючі можуть ознайомитися з книжковою виставкою, яка діє в нашій бібліотеці. Тематика виставки допомагає виховувати почуття любові до рідної мови, піклуватися про неї, захищати, розкривати для себе її велич й могутню силу.

       Маймо сміливість серцем і душею впевнено сказати «Ми – українці!» хай усіх нас єднає належність до великого народу. Плекаймо всі разом ту мову, яка дісталася нам у спадок від наших пращурів.

                                                       Наталія Ганженко. 

                                Практикантка Гадяцького фахового коледжу культури і мистецтв ім. І.П. Котляревського.