Бібліографічний огляд літератури «Поетичні хвилинки на радість дитинки»

 Моя біографія друзі, 

Сягає в далекі ті дні,

Коли мене бусол на лузі

Підкинув батькам на весні.

Та й досі я згадую завше,

Що послугу він не малу

Зробив немовляті,

                                                             Обравши село Курмани і Сулу.                                                       

     У селі Курманах, що стоїть при зачарованій Сулі, на межі Полтавщини і Слобожанщини (тепер це Сумщина) в родині Григорія Білоуса 24 квітня 1920 року народився хлопчик Дмитрик. Він був десятою дитиною в селянській сім’ї. В родині шанували слово. Книжки в домі оточували Дмитрика з раннього дитинства.

     Навчався в семінарії та на робітфаці, водночас працюючи на електрозаводі, а також у Харківській дитячій трудовій комуні, якою керував Антон Макаренко. Після її закінчення Дмитро Білоус вступає на філологічній факультет Харківського університету.

     Навчання перервала війна. І Дмитро, закінчивши три курси філфаку, йде добровольцем на фронт. Далі – тяжке поранення, тривале лікування, робота в радіокомітеті у відділі мовлення для партизанів України.

     Після війни Дмитро Григорович закінчує Київський державний університет імені Т.Г. Шевченка. І вже в 1948 році виходить його перша книжка гумористичних та сатиричних віршів « Осколочним». Здавалося, що  Дмитро Білоус знайшов у літературі своє амплуа поета-сатирика. Але обдарування митця виявилося більш широким. Уже у зрілому віці він починає писати для дітей. Зарекомендував себе перекладачем з болгарської, білоруської, литовської, польської, азербайджанської, вірменської мов, майстром слова, лінгвістом, теоретиком, літературознавцем і видавцем.

     Помер Дмитро Григорович Білоус 12 жовтня 2004 року в місті Києві. Поховано письменника на Байковому кладовищі.        

     Найбільшу славу принесла Дмитру Білоусу збірка «Диво калинове», що вийшли в 1988 році. А в 1990 році вона була відзначена Державною премією України імені Т. Г. Шевченка. Чому автор так назвав книжку? Ось відповідь поета: «Чому така назва? А виникла вона з пісенності нашого слова. Спочатку написався вірш про рідну мову. Коли писав його, перед очима стояла червона калина, яку мати посадила під вікном і вишила на рушнику. Звідки рядки: « Ти наше диво калинове, кохана українська мово». Постав образ калинового дива, і я подумав: оце ж і є назва книжки»…              

     «Чари барвінкові» - друга книжка поета про чарівність і секрети української мови, що побачила світ у 1994 році. Вона адресована, головним чином, школярам. Вірші, крутиголовки, скоромовки, загадки, шаради, смішинки – все однаково успішно працює на головне: захопити, зачарувати, полонити юного читача багатством і милозвучністю української мови: « В джерелах слова – душі криниця, а рідна мова – як чарівниця». В 1996 році вона відзначена літературною премією імені Лесі Українки.              

     Збірка Дмитра Г. Білоуса « За Україну молюся», видана в 2000 році видавництвом «Веселка», продовжила тему любові до рідної мови, поваги до предковічних звичаїв і традицій українців, дива рідномовної молитви і чар прадавніх свят. Твори збірки одразу стали улюбленими. Книга відзначена премією імені Олени Пчілки.

     Важливо дітей привчати до позакласного читання, тому потрібно вдало підібрати книги для них. Дмитро Білоус багато писав для дітей - вірші, крутиголовки, скоромовки, загадки, шаради, смішинки ось що ми знайшли для себе. Кожному ми знайшли книгу до душі.

       З захопленням вони декламували вірші, розглядали малюнки, знайомилися з творчістю поета з книжкової виставки «Чарівний світ книжковий». Завдяки набутим навичкам в коледжі я зуміла зацікавити учнів цією літературою. Приємно  коли користувачі хочуть проводити з нами і ще заходи. Обов’язково втілимо це в життя.

                     Наталія Ганженко.

        Практикантка Гадяцького фахового коледжу культури ім. І.П. Котляревського.