Це моя Миргородщина

Ніхто не забутий,

На попіл ніхто не згорів…

Солдатські портрети

На вишитих крилах пливуть

І доки є пам'ять людей

І живуть матері,

Доти й сини, що спіткнулись об кулі живуть.

    18 вересня жителі Миргородщини відзначають головне свято територіальної громади – день визволення Миргородщини. Точна дата заснування козацького містечка не відома, але 18 вересня 1943 року воно народилося вдруге. Саме тоді над Миргородом замайорів Прапор Перемоги ціною в тисячі життів. А тому вшанування цього дня своїх полеглих героїв та сивочолих визволителів уважають за синівський обов’язок всі жителі Миргородщини.

   В селі Білики відбулося покладання квітів біля пам’ятного знаку директором будинку культури Швець І.А., бібліотекаром Ганженко Н.І., інспектором сектору по роботі з органами самоорганізації населення організаційного відділу міської ради Мандрика Т.В., та місцевими жителями.

Там сплять навічно воїни-солдати,

Чиїсь батьки, чиїсь брати й сини

Їм не судилось весен зустрічати,

Тих, що стрічаєш ти після війни

Там сплять твої ровесники-орлята

Тепер уже були б із них орли!

Схилились над могилами солдатів,

Що у боях за тебе полягли

   В приміщенні бібліотеки був проведений патріотичний захід «Це моя земля, це моя Україна», для ознайомлення з книгами Миргородщини для користувачів було організовано книжкову виставку «Земля моїх батьків, моя земля»

   Тож з нагоди дня визволення Миргородщини! Бажаємо  мирного неба, спокою, злагоди, добробуту. Добра вам усім, здоров’я, родинного затишку. Нехай у кожній домівці панують мир і спокій, збуваються всі заповітні мрії. Нехай же зростає та процвітає наша Миргородщина!